Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі
Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).
Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.
Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.
Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.
Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.
Освобождение крестьян Прибалтики
В начале XIX в. царское правительство неоднократно занималось крестьянским вопросом Прибалтийского края. Результатом этого были несколько новых, утвержденных Александром I законоположений. Одно из них — это крестьянский регулятив 1802 г., который признал за крестьянином право собственности на движимое имущество, но так называемый «желез ...
Литература и искусство
Особого расцвета в первой половине ХIХ в. достигла литература. Именно она определила это время как "золотой век" русской культуры. В литературе нашли отражение сложные общественно-политические процессы того времени. Писатели расходились в своих убеждениях, стремлениях и чаяниях. Существовали и различные литературно-художествен ...
Реформа Тайка и Кодекс Тайхо.
Основной смысл реформ Тайка (первой эры нэнго) сводился, согласно указам 645–646, к утверждению прав императора на земли и на народ Японии. Вся земля провозглашалась собственностью государства. Часть ее должна была выделяться дворянству в соответствии с социальным и служебным положением, однако бóльшая часть предназначалась для т ...