Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі
Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).
Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.
Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.
Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.
Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.
27 января 2004 года исполняется 60 лет со
дня снятия ленинградской блокады. Город доказал свою потрясающую
жизнестойкость.
Германский генеральный штаб и сам Гитлер не без удовольствия подбирали названия своим военным планам. План захвата Польши назывался Вейс (белый), Франции, Голландии и Бельгии - Гельб (жёлтый), женским именем Марита - называлась операция по захвату Греции и Югославии.
Для плана войны против СССР немецкие военачальники выбрали прозвище с ...
Образование двух военных группировок
Основной причиной войны было усиление противоречий между крупнейшими империалистическими государствами и группами государств. Ленин учил, что войны являются неизбежными спутниками капитализма. В эпоху империализма в начале XX в. на одно из первых мест в мире в экономическом отношении выдвинулась Германия. Германский империализм начал бо ...
Петропавловская крепость
Первые революционеры из дворян, декабристы, нашли «убежище» за холодными каменными стенами царских тюрем. В Шлиссельбург был брошен подполковник Иосиф Поджио, там он провел целых 8 лет. Туда же заточили братьев Михаила и Николая Бестужевых, друга Пушкина – Ивана Пущина. Там сидел генерал А.П. Юшневский, мичман В.А. Дивов, князь Барятинс ...