Исторические хроники » Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі

Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі

Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).

Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.

Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.

Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.

Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.

Предпосылки к началу смуты
Хоть Смутное время и началось после смерти Ивана Грозного, но предпосылки к началу смуты были еще во время его правления, централизаторская политика которого проводилась с крупными издержками. Усилия правительства по укреплению государства, по обеспечению безопасности границ осознавались в народе как необходимые. Народ был готов к самоп ...

Героические страницы истории Казахстана и костанайцев во время Великой Отечественной войны.
Миллионы трудящихся нашей страны, а в их числе и кустанайцы самоотверженно поддерживали действующую армию. Они окружили советских солдат отеческой заботой и любовью, оказывали им всестороннюю помощь. В этой поддержке проявились высокое морально – политическое единство, нерушимая дружба народов нашего многонационального государства, нера ...

Жизненный путь Б.Н. Чичерина и формирование идей философии права в его творчестве
Ситуация в российском обществе второй половины ХIХ века была весьма противоречивой. Заинтересованность общественности в установлении парламентарных институтов и попытка избежать революционного варианта развития событий послужили питательной почвой для развития теории либерализма. Именно в этот период в русской философии складываются осн ...