Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі
Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).
Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.
Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.
Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.
Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.
Истоки мирового кризиса. Кризис Версальской системы
Версальско-Вашингтонская система международных отношений не могла надолго восстановить равновесие сил на международной арене. Установление власти большевиков в России, а затем национал-социалистического режима в Германии поставили эти крупнейшие европейские державы в положение стран-изгоев, противников ненавистной им новой системы между ...
Франсуа Гизо - жизнь и творчество
Франсуа Гизо (1787-1874) – один из выдающихся французских историков эпохи Реставрации, видный представитель либеральной мысли первых десятилетий 19 в., активный политический деятель. Трудно однозначно ответить на вопрос, что доминировало в Гизо – качества политика или историка. Скорее всего, Гизо – политик дополнял Гизо – историка и нао ...
Быт и нравы древних народов Украины
Славяне - крупнейшая в Европе группа народов, связанных родственным происхождением, общностью территории проживания и близостью языка. В эту группу входят восточные славяне - русские, украинцы, белорусы; западные славяне - поляки, чехи, словаки, кашубы и лужичане; южные славяне - болгары, сербы, хорваты, словенцы, македонцы, черногорцы ...