Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі
Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).
Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.
Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.
Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.
Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.
Сибирь
Военный суд приговорил некоторых декабристов к смертной казни четвертованием, затем пришло «помилование» от императора. Резолюция в приговоре гласила: «Барона Соловьева, Сухинова и Мозалевского по лишении чинов и дворянства, после ломания шпаг над их головами перед полком поставить под виселицы в городе Василькове, в присутствии частей ...
Возникновение государства у франков
Для Галлии пятое столетие явилось временем глубоких социально-экономических преобразований. В этой богатейшей провинции Рима (территория почти совпадающая с нынешней Францией) нашел свое проявление глубокий кризис, охвативший империю. Участились выступления рабов, колонов, крестьян, городской бедноты. Рим уже не мог защищать границы от ...
Конфликт между парламентом и армией.
К этому времени все отчетливее становились расхождения между парламентом и армией. Для заседавших в парламенте пресвитериан революция, по сути, была завершена. Их вполне устраивала идея верховенства парламента, который осуществляет власть в стране вместе с королем, т.е. идея политического строя по типу конституционной монархии. Индепенд ...