Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі
Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).
Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.
Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.
Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.
Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.
Второй период войны
Второй период воны хронологически охватывает время с 19 ноября 1942 г. по конец 1943 г. и определяется так: Коренной перелом в ходе Великой Отечественной войны.
После Сталинградского сражения стратегическая инициатива прочно перешла в руки советского командования. Соотношение сил все больше изменялось в пользу наших войск. Численность ...
Система управления, социально-экономическая и религиозная политика Римской
империи в период принципата. Система управления Римской
империи в период принципата
Различную оценку событиям периода становления принципата дают римские историки. После победы в гражданской войне Август объявил о восстановлении прежнего, республиканского порядка, но на деле это не совсем соответствовало действительности. Веллей Патеркул в «Римской истории» восхищается решениями принятыми Августом: «…восстановлен мир, ...
Реформы Ивана IV: цели, формы, содержание
Одной из главных фигур в окружении царя Ивана IV, сыгравшей ключевую роль в реформах был митрополит Макарий – глава церкви.
При участии Макария в окружении молодого царя оказались те лица, которым суждено было символизировать новое правительство – «Избранную раду». «Избранная рада» была органом, который осуществлял непосредственную исп ...