Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі
Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).
обзор онлайн казино с быстрым выводом денегФункції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.
Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.
Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.
Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.
Корела
Первоначально на том месте, где впоследствии была построена крепость, находилось небольшое карельское поселение. Этот населенный пункт, известный с X века, располагался недалеко от впадения реки Вуоксы в Ладожское озеро. Реку Вуоксу в русских летописях именовали Узервой. Правда, существует предположение о том, что упомянутый городок нах ...
Военный фактор и его роль в процессе объединения
русских земель. Усиление военных
действий с середины XIV века
Незаметно центр объединительного процессе перемещался на северо-запад Москвы, что способствовало активному усилению Московского княжества при князе Даниле Александровиче.
"Примыслы" Даниила Александровича не только увеличили территорию Московского княжества по меньшей мере втрое, но и раздвинули ее до естественных границ: на ...
Деятельность «Секрета короля» в отношении России
Как мы уже выяснили в предыдущих частях нашего изложения, «Секрет короля» - это тайная разведывательная сеть агентов короля Людовика XV, действующих по всей Европе с 1745 по 1774 гг. В настоящей части работы мы изучим те действия, которые агенты «Секрета короля» предпринимали в России.
С определённой долей вероятности можно утверждать, ...