Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі
Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).
Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.
Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.
Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.
Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.
Народническая организация «Черный передел»
«Чёрный передел» возникла в августе - сентябре 1879, ее название связано с распространённым среди крестьян слухом о близком всеобщем («чёрном») переделе земли.
Первоначально члены организации разделяли программу «Земли и воли», отрицали необходимость политической борьбы, не принимали террористическую и заговорщическую тактику «Народной ...
Реформы в области просвещения.
Н
ародное образование также обратило на себя внимание царя. Особенно важное значение имело в этом отношении издание нового и общего устава российских университетов 18 июля 1863 г., в выработке которого, по инициативе министра народного просвещения А.В. Головкина, участвовала особая комиссия при главном правлении училищ, составленная пр ...
Пусть Дума – думает
Смена власти всегда связана с устранением бывших приближенных и возвышением новых. С воцарением Федора Алексеевича родственники его матери, Милославские и иже с ними, требовали расправы над фактическим главой правительства при покойном государе – боярином Артамоном Матвеевым – и удаления от двора царицы-вдовы и ее детей. В отношении Мат ...