Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі
Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).
Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.
Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.
Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.
Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.
Александр I. Политическая и экономическая обстановка
в России
В 1807 году Александр I в Тильзите заключил мир и союз с Наполеоном. А в 1808 году Россия вынуждена была присоединиться к континентальной блокаде против Англии.
Континентальная блокада больно ударила по русской экономике, но она же и способствовала развитию в России текстильно-прядильного производства. Первая частная текстильно-прядиль ...
Образование королевства СХС. Конституция 1921г.
Попытка согласовать планы образования югославянского государства была предпринята на совещании в Женеве, состоявшемся 6-9 ноября 1918г. На совещании присутствовали премьер министров Сербии Н. Пашич, председатель Загребского Народного веча А. Корошец, председатель югославянского комитета в Лондоне А. Трумбич и др.
Участники совещания до ...
Просвещение
Грамотность в пореформенной России требовалась буквально на каждом шагу; она была необходима присяжному заседателю и новобранцу в армии, крестьянину, ушедшему на фабрику или в торговлю. Поэтому просвещение народа сделало после 1861 г. огромный шаг вперед: в 60-е годы читать умело лишь 6% населения, в 1897 г. - 21%. В России сложилось тр ...