Исторические хроники » Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі

Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі

Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).

Нумерология вашей квартиры Интересное о нумерологии ...

Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.

Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.

Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.

Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.

Победы в Ливонии, в Финляндии, в Болгарии, на Дону.
Владимир жалел своих людей, но знал, что самое верное средство, чтобы утвердить свою власть и навести порядок в мире необходимо проявлять свою силу и могущество, демонстрировать своё умение по защите как от внешних, так и от внутренних неприятелей. Сын его Мстислав, два раза победив Чудь, завладел городом Оденпе, или Медвежьею Головою ...

Внешняя политика. Нападение на Эфиопию. Союз с Германией.
Агрессивная и захватническая внешняя политика была одной из характерных черт фашистского режима. Экономика страны в 20-е гг. переживала существенный подъем, который не в последнюю очередь обеспечивался потоком американских займов в страну. В планы фашис­тов входили установление контроля Италии над всем Средиземноморьем и экспансия на Бл ...

Псково-Печерский монастырь
Расположенный в 340 км на юго-запад от Санкт-Петербурга и в 50 км на запад от Пскова, Свято-Успенский Псково-Печерский монастырь ведет свою историю уже более 500 лет. Здесь, на северо-западных рубежах России, на древней Псковской земле были взращены семена Православной веры, посеянные на Руси еще в Х веке святой равноапостольной княгине ...