Исторические хроники » Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі

Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі

Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).

Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.

Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.

Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.

Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.

Первая мировая война
В последние десятилетия XIX в. и в первое десятилетие XX в. в мировом сообществе сложились две враждебные политиче­ские группировки империалистических государств, начавшие в 1914 г. мировую войну — Тройственный союз и Антанта. Герма­ния, Австро-Венгрия и Италия, оформившиеся в Тройственный союз, и Англия. Франция и Россия, объединившиес ...

Первые политические и социально-экономические преобразования советской власти и формирование новой политической системы
Политика военного коммунизма и, прежде всего, ее продовольственная составляющая вызвали рост недовольства со стороны крестьян. Советской власти пришлось жестоко подавлять их выступления на Среднем Поволжье, Дону, Кубани, в Западной Сибири. Антибольшевистские настроения охватили даже Балтийский флот — бывший оплот большевиков в октябрьск ...

Летне-осенняя кампания 1942 г.
Фашистское руководство летом 1942 г. делало ставку на захват нефтяных районов Кавказа, плодородных областей юга России и промышленного Донбасса. [2] В конце июня 1942 г. развернулось общее немецкое наступление. Фашистские войска вышли к Воронежу, верхнему течению Дона и захватили Донбасс. Далее ими была прорвана наша оборона между Севе ...