Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі
Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).
Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.
Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.
Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.
Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.
Памятники Белокаменного
Кремля ХIV-ХV веков
Из летописных источников известно, что московский князь Иван Калита и митрополит Петр построили в Кремле соборы: Успенский в 1326 г., Архангельский в 1333 г., Спаса “на Бору” в 1330 г., Иоанна Лествичника в 1329 г. Из всех них только собор Спаса “на Бору” считался дошедшим до наших дней, все другие были разобраны и заменены новыми еще в ...
Зарождение и развитие казачьего самоуправления
С древности казаки жили самостоятельными и ни от кого не зависящими общинами – казачьими станицами.
Станица имела территорию – «юрт», границы которой в XVIII веке были определены достаточно четко. Изменить их могли только с согласия станичного общества, что со времен Екатерины II российским правительством подтверждалось неоднократно. В ...
Нара и Хэйан.
В 710 была основана постоянная столица в Наре. Ранее столица находилась там, где располагался дворец, и меняла место расположения с приходом нового императора. Однако Нара, созданная по образцу китайской столицы Чанъань, оставалась столицей до 784. В ней самой и вокруг нее было построено много святилищ и храмов. В 712 ученые завершили с ...