Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі
Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).
Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.
Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.
Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.
Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.
Праздничные дни
· 31 декабря-2–3 января – Банковские праздники
· 1 января – Новый год
· 2-й понедельник января – День Совершеннолетия («Сейджин-нo-хи»)
· 11 февраля – Национальный день основания государства
· 20–21 марта – Праздник весеннего равноденствия
· 29 апреля – День растительности
· 3 мая – День конституции
· 4 мая – Нерабочий день
· 5 ...
Политика «Открытых дверей»
Если у Маккинли и были какие-либо сомнения в отношении целесообразности империалистического внешнеполитического курса, то успешное для США развитие событий испано-американской войны продемонстрировало их необоснованность – уже в ходе войны президент заявил, что по ее окончании США сохранят за собой все, что захотят. В том же 1898 г. он ...
Избирательные реформы конца XIX в.
В конце XIX в. был принят ряд законов, направленных на демократизацию избирательного права.
В 1872 г. либеральное правительство, стремясь покончить с весьма распространенной практикой подкупа избирателей, провело закон о тайном голосовании. Однако эта мера имела незначительный успех. Закон 1883 г., который ограничивал избирательные изд ...