Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі
Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).
Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.
Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.
Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.
Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.
Необходимость преобразований русского языка
Новый русский литературный язык, формировавшийся в годы правления Петра I, был призван обслуживать непрерывно возраставшие потребности государства, развивающиеся науки и техники, культуры и искусства. Так, новое административное устройство, преобразование Московского государства в Российскую империю, вызвало к жизни наименования множест ...
Внешняя и колониальная политика Великобритании в
1950—1960 гг. Центробежные тенденции в британском Содружестве наций
В 50-х годах основное направление внешней политики Великобритании фактически не изменилось по сравнению с первыми послевоенными годами. Ее внешнеполитический курс базировался на концепции “трех кругов”, сформулированной Черчиллем. Суть этой концепции заключалась в том, что Англии якобы было обеспечено особое влияние на ход международных ...
Обострения казахско-джунгарских отношений в 17-18 вв.
В первой четверти XVIII в. наибольшая угроза для казахов нависла со стороны Джунгарского ханства, достигшего в 20-х годах наибольшего упрочения своего военного потенциала, политического веса в Центрально-Азиатском регионе. Существование Джунгарии, как сильного государства в непосредственной близости от границ Казахстана, представляло со ...