Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі
Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).
Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.
Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.
Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.
Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.
Хорватские земли во второй половине XIX — начале XX в. Хорватия и Славония
в период 1851—1868 гг.
В 1851 г. Франц-Иосиф отменил Конституцию 4 марта 1849 г. Было принято решение о проведении реформ сверху. Основная задача правительства, фактически возглавляемого в 1852—1859 гг. министром внутренних дел Александром Бахом, сводилась к жесткой централизации империи, укреплению авторитета и влиянию Вены во всех ее частях. Австрия объявля ...
Проект Конституции
В апреле 1918 года по рекомендации ЦК РКП (б) была образована конституционная комиссия ВЦИК во главе с Я.М. Свердловым, которая разработала проект "Общие положения Конституции РСФСР". Для окончательной подготовки проекта конституции была создана комиссия ЦК РКП (б) под предводительством В.И. Ленина. Комиссия ЦК РКП (б), приняв ...
Биография
На флоте с 15 лет, в Северодвинской военной флотилии служил на канонерской лодке. В звании краснофлотца Николай Кузнецов принял участие в Гражданской войне.
Осенью 1920 года Кузнецов был переведен в Петроград и зачислен в Центральный флотский экипаж. С 6 декабря 1920 по 20 мая 1922 года учился в подготовительной школе при военно-морско ...