Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі
Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).
Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.
Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.
Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.
Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.
Просветительская деятельность святых братьев
Когда к византийскому императору прибыло посольство от хазарского кагана с просьбой прислать мусульманам ученых для знакомства с христианством, император и патриарх единодушно выбрали Константина. Император поручал ему самые важные и ответственные миссии. История церкви отмечает победу Константина в диспутах с патриархом Иоанном, приве ...
Дереш Любомир Мирославович
Род. 3 июля 1984) — украинский писатель.
Закончил Львовский физико-математический лицей и экономический факультет Львовского университета.
Первая публикация — роман «Культ» в журнале «Четвер» (2002). Позже вышли романы «Поклоніння ящірці» (2002, написан раньше «Культа», но вышел позже), «Архе» (2005), «Намір!» (2006), «Трохи пітьми» ( ...
Начало промышленного переворота.
В 30 - 40-е гг. XIX в. в России начался промышленный переворот. Он имел две стороны: техническую - переход от ручного труда к машинному, от мануфактуры к фабрике; и социальную - формирование промышленной буржуазии и пролетариата.
Промышленный переворот раньше всего начался в текстильной промышленности (в первую очередь, хлопчатобума ...