Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі
Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).
Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.
Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.
Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.
Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.
Вера и философия
Вера и философия поздних эллинов все больше удалялись от «благородного жизнеутверждения» (Кюнаст» нордических эллинов и распадались на два течения, «неблагородное жизнеутверждение» и «отрицание этого мира и бегство от него в потусторонний мир» (Кюнаст). Это два варианта развития психики переднеазиатской расы. Место нордической веры в Ап ...
Характеристика источников
Круг источников, относящихся непосредственно к личности Ивана Болотникова невелик. Преимущественно они содержат сведения по истории восстания. Для них характерна сложность состава и интерпретации. Весь фонд делится на три большие группы: 1) документальные источники, 2) источники литературные, 3) сочинения иностранцев.
1) документальные ...
Рабочее и крестьянское движение.
В условиях экономического кризиса, резкого падения производства, банкротства мелких и средних предприятий в стране активизировалось рабочее и крестьянское движение, которое было обусловлено также падением доверия к правительству. В рабочем движении доминировали радикальные течения, выдвигавшие лозунги установления диктатуры пролетари ...