Исторические хроники » Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі

Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі

Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).

Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.

Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.

Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.

Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.

Расстановка социальных сил накануне революции.
Политико-экономический облик общества предреволюционной Англии определяло наличие одновременно двух хозяйственных укладов: нового – капиталистического и старого – феодального. Ведущая роль принадлежала капиталистическому укладу. Англия существенно быстрее, чем другие европейские страны, продвигалась по капиталистическому пути. Особеннос ...

Миф третий: "Барон был белогвардейским генералом".
Рощин в своей статье «Унгерн, а Монголии» говорит о следующем: «Белой гвардией" первые добровольцы стали называть себя лишь в противовес "Красной гвардии". Как бы то ни было, под Белым Движением в истории принято называть антибольшевистские силы, лозунгом многих из которых, но не всех было восстановление "Единой, Нед ...

Ответ сына за своего отца
Филипп решился мстить римлянам, но не имел достаточных средств для этого, и потому ему необходимо было отсрочить время. Ради этого он решил отправить в Рим младшего из сыновей, Деметрия, который мог и защитить его от обвинений, и испросить ему прощение в том случае, если за ним оказалась какая вина. Филипп был вполне уверен, что при пос ...