Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі
Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).
Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.
Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.
Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.
Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.
Причины ведения опричнины
Четкий и однозначный ответ на эти вопросы дать не просто. Казалось бы, лучше всего должны были понимать смысл происходившего сами современники. Однако ясного и удовлетворительного объяснения причин учреждения опричнины в их сочинениях мы не находим, они как бы уклоняются от ответа на этот вопрос.
Не содержат готового на него ответа пис ...
1942 г.
После тяжёлой зимы, наступила весна 1942г. Тёплые лучи солнца согрели людей. Питание населения и войск улучшилось. В результате работы Дороги жизни, ленинградцы стали получать мясо, жиры, крупу, но ещё в ограниченном количестве.
25 марта 1942г исполком Ленгорсовета в соответствии с постановлением Госкомитета Обороны об очистке Ленингра ...
Военный фактор в XIII
веке. Трансформация Киевской
государственности и ее роль в организации русской армии
Раскрывая роль военного фактора в развитии и трансформации киевской государственности и складывании или разрушении иных исторических типов русской государственности, необходимо заострить внимание на том обстоятельстве, на котором делает акцент историк Серебрянников. Он считает, что военный фактор представлял собой определенный социально ...