Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі
Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).
Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.
Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.
Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.
Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.
Реформы Ивана IV: цели, формы, содержание
Одной из главных фигур в окружении царя Ивана IV, сыгравшей ключевую роль в реформах был митрополит Макарий – глава церкви.
При участии Макария в окружении молодого царя оказались те лица, которым суждено было символизировать новое правительство – «Избранную раду». «Избранная рада» была органом, который осуществлял непосредственную исп ...
Культура микенской Греции
На первых этапах своего развития микенская культура испытала на себе очень сильное влияние более передовой минойской цивилизации. Религиозные воззрения ахейцев сложились под сильным влиянием критской цивилизации. Главным божеством, судя по всему, как и на Крите, была богиня – "владычица". Впрочем, в религии микенской эпохи ест ...
Период «контрреформ» Александра III
Рассматривая правительственный курс Александра III (1881—1894), следует иметь в виду, что он вошел в историю как период контрреформ.
Практическая реализация нового курса сводилась к следующему.
1. Введен институт земских начальников (1889). Они назначались министром внутренних дел из местных дворян — помещиков и осуществляли администр ...