Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі
Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).
Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.
Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.
Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.
Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.
Либеральные варианты
преобразования России
Издание Манифеста 17 октября 1905 г. активизировало поляризацию сил в либеральной среде. В результате была создана не одна либеральная партия, как это предполагалось ранее, а несколько: кадеты, демократических реформ, свободомыслящих, мирно обновленцев, октябристов. Организационный раскол среди русских либералов, доходящий нередко до от ...
Юлия Тимошенко
Тимошенко Юлия Владимировна родилась 27 ноября 1960 года в Днепропетровске. Как обычный украинский ребенок, окончила школу, поступила в Днепропетровский госуниверситет, закончив его с отличием и став экономистом-кибернетиком. Став кандидатом экономических наук, Тимошенко выпустила более 50-ти научных работ.
Карьерный рост нынешнего пре ...
Организация революционных народников и их тактика в 70-80-е гг. XIX века
Среди народников в 70-80-е гг. XIX века сложилось два направления: революционное и либеральное.
Политические воззрения народничества, его стратегия и тактика социальных действий наиболее ярко представлены революционным народничеством. Оно совершило значительный шаг вперёд по сравнению со своими предшественниками — дворянскими революцио ...