Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі
Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).
Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.
Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.
Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.
Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.
Превращение Филиппа из великодушного царя в свирепого
и ненавистного тирана
После прибытия в Мессену, Филипп перестает быть великодушным и милосердным царем. Он перестает следовать голосу разума, рассудка, и, следуя своей страсти, начинает варварски разорять страну. Он уверен, что может непрерывно чинить обиды мессенянам, а те будут без ропота и вражды переносить его насилия. По сообщению Плутарха Филипп явился ...
Социальное развитие византийских городов
Изучение социального развития – довольно важная проблема. Зная основные тенденции социального развития (социальный состав общества, взаимоотношения между социальными слоями и т.д.), можно найти объяснение многим экономическим, политическим и другим процессам.
Рассмотрим социальный состав населения ранневизантийского города. Мелкие горо ...
Нытва в годы войны
Я живу в небольшом городе Нытва Пермского края, находящемся в 70 км от краевого центра – г. Пермь. 22 июня 1941 г. в 14 часов 15 минут по радио прозвучало сообщение о нападении фашистской Германии на СССР. На площади рабочего поселка Нытва самопроизвольно возник митинг, в котором приняли участие более 1000 жителей. Секретарь РК ВКП(б) В ...