Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі
Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).
Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.
Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.
Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.
Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.
P. S.
После падения Наполеона, Шатобриан, почти полвека осыпавший его бранью и сарказмами, в “Записках из потустороннего мира”, напишет:
«Наполеон велик отнюдь не тем, что им было сказано, произнесено или написано, он велик не любовью к свободе, которой никогда не испытывал и не стремился утвердить. Он велик тем, что создал мощную и надёжно ...
Причины поражения русских войск и установление
монгольского ига
Как свидетельствуют летописи, в русских городах следили за продвижением монголо-татар, знали об их приближении и завоевательных планах, готовились к обороне[65].
Однако за монголо-татарами оставалось подавляющее превосходство в военных силах. При самых скромных подсчетах их армия насчитывала от 37,5 тыс. до 75 тыс. человек и использова ...
Упадок казачьего самоуправления
С конца XVI в. правительство активно вмешивается в дела казачьей общины. Полковник Болдинов А.И., товарищ председателя Донского войскового круга в эмиграции, в 1927 г. писал: «Казачество оказывало России неоценимые услуги: защищало границы, поголовно и за собственный счет несло военную службу. Москва, потом и Петербург отлично понимали ...