Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі
Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).
красивые женские сорочки ночныеФункції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.
Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.
Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.
Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.
Антиглобализм и перспективы модификации глобалистского процесса
Глобализация - реальный, необратимый, объективный процесс, обусловленный длительным периодом предшествующего развития различных сфер общественной и, прежде всего, экономической жизни, набирающий все более мощные внутренние движущие силы и абсолютно контрпродуктивно реагировать на него проклятьями или демонстративным игнорированием. Возм ...
Формирование централизованного русского государства. Объединительная
политика московских князей
Как считал М.Ф. Владимирский-Буданов, в XIII в. на востоке Европы совершилось два важных события, сыгравших огромную роль в судьбах живших на этой территории народов и во многом изменивших естественный ход развития русского государственного права. Первое – это нашествие монголо-татарских орд с востока и второе – это усиленное движение с ...
Третий период войны
Третий период войны хронологически охватывает время с января 1944 г. по 9 мая 1945 г. и определяется так: Разгром фашистского блока, изгнание вражеских войск за пределы СССР, освобождение от оккупации стран Европы, полный крах фашистской Германии и ее безоговорочная капитуляция.
К январю 1944 г. немецко-фашистские войска продолжали окк ...