Исторические хроники » Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі

Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі

Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).

Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.

Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.

Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.

Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.

Цифирные (арифметические) школы
В начале XVIII в. правительство Петра I сделало первую попытку создать на всей территории России сеть государственных общеобразо­вательных начальных школ, которые давали бы учащимся знания в чте­нии, письме, арифметике, подготовляли их к государственной светской и военной службе, для работы на заводах и верфях, к обучению в про­фессиона ...

Изгнание врага из Эстонии
Наступление, которое должно было привести к разгрому врага в Прибалтике, началось 14 сентября в полосе трех Прибалтийских фронтов, а 17 сентября - Ленинградского фронта. Решающее влияние на ход операции оказал успех ударной группировки 1-го Прибалтийского фронта, наступавшей на его правом крыле, из района Бауски. За три дня советские ча ...

Борьба приближенных Филиппа за влияние над царем
Антигон II Досон, умирая, позаботился о будущем Македонии: каким образом и какие личности должны ведать отдельными частями управления. Так Апелла был назначен одним из руководителей Филиппа, Араты старший и младший являлись советниками Филиппа, Леонтий начальником пелтастов, Мегалей правителем царской канцелярии, Таврион заведующим дела ...