Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі
Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).
Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.
Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.
Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.
Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.
Народническая организация «Народная воля»
Учредителями «Народной воли» были профессиональные революционеры — сторонники политической борьбы с самодержавием. Они создали централизованную, хорошо законспирированную организацию, самую значительную для разночинского периода освободительного движения в России. Её возглавил Исполнительный комитет: А.Д.Михайлов, А.А.Квятковский, А.И.Ж ...
Военные компании Османской империи в первой мировой войне. Военное
поражение Турции. Компании 14 – 16 годов
Венные действия Турции пришлось вести на 4 фронтах: Балканском, Кавказском, Месопотамском и Синайском.Общий план военных действий прояснился в середине сентября 1914 года и первоначально представлял 2 основных направления синайское и кавказское. Оба они были продиктованы, прежде всего, собственными интересами Османской империи. На перво ...
Правление Бориса Годунова
После смерти Федора, Бориса Годунова избрал на трон Земский собор. Впервые на Руси появился царь, получивший престол не по наследству. Борис Годунов был талантливым политическим деятелем. Он не стал прибегать к широкому террору, а расправлялся лишь с реальными врагами, и он хотел вывести страну из запустения, закрепостив крестьян. Рост ...