Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі
Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).
Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.
Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.
Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.
Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.
Историческая обусловленность и подготовка реформы, ее юридическое и
экономическое обоснование
Падение крепостного права было обусловлено исторически. В 40—50-х годах XIX в. в России насчитывалось, по данным последней ревизии, 23 млн. частновладельческих крепостных крестьян и более 20 млн. государственных, которые тоже были прикреплены к земле и своим общинам.
Крестьянство составляло подавляющую массу населения, а подневольный т ...
Реформы петра первого. Церковные преобразования
Петр предпринимал коренные изменения в церковном и, главное, монастырском быте. Патриарх Адриан скончался 16 октября 1700 года. По заведённому порядку следовало избирать нового, но Петр рассчитал, что для его самодержавной власти неудобно допускать в церковном управлении существование такого сановника. Петр решился не иметь более патри ...
Внутриполитическая ситуация
За период с 1890 по 1910 г. в США иммигрировало около 12 млн. человек. Американские демографы отличают эту иммиграционную волну от 8-миллионной волны иммиграции 1850–1880 гг. из Северной и Западной Европы – Англии, Ирландии, Скандинавских стран, а также из Китая. После 1880 г. основную массу иммигрантов составили исповедовавшие христиан ...