Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі
Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).
Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.
Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.
Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.
Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.
Карел Яромир Эрбен.
Карел Яромир Эрбен (1811-1870) в своей эпической поэзии оригинально использовал народные песни, повести и рассказы. Он родился в местечке Милетин Ичинского округа, в семье сапожника, человека грамотного, увлеченного литературой. В 1831 г. Карел Яромир поступил на юридический факультет Пражского университета, по его окончании работал в у ...
Восшествие на престол
В 1796 году, уже сорока двух лет, после внезапной смерти Екатерины, Павел вступил, наконец, на отнятый у него матерью трон. Все лучшие годы жизни уже позади. Они прожиты им в тяжелой, ненормальной атмосфере, созданной Екатериной II. Вступая на престол, Павел получил, кажется, еще последний тяжелый удар от той, которая дала ему жизнь.
& ...
Пусть Дума – думает
Смена власти всегда связана с устранением бывших приближенных и возвышением новых. С воцарением Федора Алексеевича родственники его матери, Милославские и иже с ними, требовали расправы над фактическим главой правительства при покойном государе – боярином Артамоном Матвеевым – и удаления от двора царицы-вдовы и ее детей. В отношении Мат ...