Исторические хроники » Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі

Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі

Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).

Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.

Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.

Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.

Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.

Реорганизация государственного управления
Укрепление абсолютной монархии потребовало коренной перестройки и предельной централизации всей системы государственного управления, его высших, центральных и местных органов. Во главе государства стоит царь. В 1721 г. Петра провозгласили императором, что означало дальнейшее усиление власти самого царя. «Император всероссийский, — запи ...

Развитие русского флота и военно-морского искусства во второй половине XVIII в.
Восстановление боевой мощи русского ВМФ началось с 40-х гг. при императрице Елизавете Петровне. Во второй половине XVIII в., создав сильный ВМФ, Россия развернула борьбу за выход в Чёрное море. Неотложное решение этой важнейшей военно-политической задачи диктовалось насущной необходимостью дальнейшего экономического развития Русского го ...

Борьба за объединение северного и южного обществ
Вопрос о выработке общей идеологической платформы, единого плана был очередным в жизни тайного общества, но выработать его было нелегко. Большинство северян представляли себе ход дел в случае успеха революции следующим образом : царская власть свергается, назначается Временное революционное правительство, действующее и во время работы ...