Исторические хроники » Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі

Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі

Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).

Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.

Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.

Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.

Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.

Итоги Гражданской войны. Причины победы большевиков
Для нашей страны Гражданская война и интервенция обернулись великой трагедией. Ущерб, который был нанесен народному хозяйству, превысил 50млрд. золотых рублей. Промышленное производство сократилось в семь раз, а сельскохозяйственное на 38%. Численность рабочего класса уменьшилась вдвое, так как часть погибла на фронтах, а часть осела в ...

Отношение к войне различных классов и их партий
Русская буржуазия, как и буржуазия других стран, встретила войну, обещавшую ей наживу на военных заказах и захват новых рынков, с одобрением. Буржуазия и дворянство заявили о полной поддержке самодержавия. Все буржуазные и мелкобуржуазные партии воюющих государств выступили на стороне своих правительств. Социал-демократические партии ев ...

Петровские реформы: содержание, цели
Еще в дореволюционной историографии сложилось два противоположных взгляда на причины и результаты петровских реформ. Одни историки полагали, что Петр 1 нарушил естественный ход развития страны, внеся перемены в экономику, политику, культуру, традиции, нравы, обычаи, что он захотел «сделать Россию Голландией». Другие исследователи считал ...