Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі
Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).
Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.
Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.
Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.
Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.
Промышленность
Гораздо более высокими темпами, нежели сельское хозяйство, развивалась промышленность. В конце XVIII века в России действовали 167 горных заводов, обслуживаемых 80 тыс. рабочих, и 1094 предприятия обрабатывающей промышленности, на которых трудилось 82 тысячи рабочих. В последней четверти XVIII века отчасти упало значение металлургии Ура ...
Колониальная политика лейбористского правительства
и начало распада Британской империи
В своей колониальной политике правительство Эттли также продолжало курс консерваторов, применяя и их методы. Но после победы прогрессивных сил мира над фашистской Германией, в условиях, когда соотношение сил в мире явно изменялось в пользу демократии и социализма, положение британского империализма в его собственных колониях оказалось д ...
Военная организация и армии феодальных государств
Вся история феодального общества в Западной Европе делится на три периода - период складывания феодальных отношений (VI—XI вв.), период развитого феодализма (XII—XV вв.) и период разложения феодализма (XVI—XVII вв). Каждому из этих периодов присущи определенные особенности экономического и политического устройства феодальных государств, ...