Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі
Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).
Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.
Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.
Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.
Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.
Завершение ливонской войны
Положение в Прибалтике и разрешение конфликта с Великим княжеством Литовским потребовали дополнительных дипломатических шагов. Поиски выхода из тупиковой ситуации в Ливонии привели даже к плану создания из части земель вассального государства с целью заинтересовать магистров в такой форме восстановления поверженного Ордена. Это было в 1 ...
Распространение марксизма в России
Исторически марксизм, идеологами которого, были Карл Маркс и Фридрих Энгельс, зародился и в основном сформировался в 40-е гг.XIX в. в Германии как отражение процессов социальной борьбы с активным участием в ней новой силы - пролетариата (промышленных рабочих).
Появление в России марксизма как самостоятельного течения было связано с име ...
Второй Всероссийский съезд Советов, его решения и
значение
Второй Всероссийский съезд Советов рабочих и солдатских депутатов, состоялся 25-27 октября (7-9 ноября) 1917 в Смольном в Петрограде, сыграл всемирно-историческую роль и открыл эру социалистической революции. Опираясь на волю громадного большинства рабочих, солдат и крестьян, на совершившееся в Петрограде победоносное восстание рабочих ...