Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі
Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).
Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.
Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.
Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.
Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.
Особенности периода реформ 1856-1881 гг.:
· Отсутствие последовательного плана реформ.
· Сопротивление реакционного крыла в правительстве.
· Непоследовательность как следствие вышеуказанного сопротивления.
· Нежелание власти доводить до конца означенные реформы, распространяя их на сферу политической жизни.
Последствия этих реформ были значительны и катастрофичны одновремен ...
Принятие Декларации независимости
5 сентября 1774 года в Филадельфии был созван I Континентальный конгресс, в работе которого приняли участие представители 12 колоний (Джорджия не участвовала). Конгресс направил королю послание, требовавшее отмены законов, нарушающих интересы колоний, и объявлял бойкот английским товарам вплоть до полной отмены дискриминационных актов. ...
Полководец
Составляющие военного гения Наполеона – это безграничная уверенность в себе, то, что он называет своей «звездой»; это быстрое и богатое воображение; почти сверхъестественная интуиция, помогающая ему предугадывать реакцию противника; это тщательное претворение в практику стратегических принципов и чудовищная сила воли, проявляющаяся в мо ...