Исторические хроники » Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі

Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі

Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).

Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.

Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.

Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.

Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.

Завершение разгрома противника в Литве и Латвии
Успешное наступление правого крыла 1-го Прибалтийского фронта на рижском направлении в середине сентября немало встревожило гитлеровское командование. Стремясь остановить советские войска, оно предприняло два мощных контрудара: один - из района юго-западнее Елгавы силами 3-й танковой армии и другой - из района Балдоне силами четырех пех ...

Учение о Царстве мертвых
Вещь, не имеющая названия, для египтян не существовала. Увековечивание имени человека в надписях увековечивало его жизнь. Поэтому вредоносное колдовство прежде всего стремилось предать имя поруганию, проклятию и даже уничтожению надписи имени. Картины переселения душ умершего в мир иной, которые рисует «Книга Мертвых», завораживают св ...

Решающая роль Советского государства в разгроме фашизма
Решающая роль в разгроме фашистской Германии и в побе­доносном завершении второй мировой войны принадлежит Со­ветскому Союзу и его Вооруженным Силам. Эту истину не от­рицали в годы войны и многие политические и военные деятели Запада. Об этом же достаточно убедительно говорили участники юбилейных торжеств в Москве, посвященных 50-летию ...