Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі
Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).
Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.
Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.
Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.
Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.
Восстание “Баловня”. Столбовский мир. Деулинское
перемирие.
Следующее восстание казаков в 1615 г. получило название “восстание Баловня ”по имени его предводителя. Казачество свято сберегало принципы, характерные для вольных казаков. Их требования – контроль над персональным составом станиц должен быть только в руках станичного атамана, справедливое и своевременное вознаграждение за службу, отмен ...
Избирательные и иные права граждан
Глава 9 Конституции была посвящена изменениям в избирательной системе. Закреплялось всеобщее, равное и прямое избирательное право при тайном голосовании, предоставляемое с восемнадцатилетнего возраста. Предшествующее избирательное законодательство (по конституциям 1918 и 1924 года) отменялось.
В перечне основных прав и связанных с ними ...
Реставрация Стюартов
Смерть Кромвеля в 1658 г. изменила ход событий. На некоторое время власть перешла в руки его сына – Ричарда Кромвеля, не пользовавшегося ни авторитетом, ни влиянием в обществе. В 1659 г. остаток Долгого парламента объявил себя учредительной властью и возвел в 1660 г. на престол Карла II (1630-1685) – сына казненного короля. В Бредской д ...