Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі
Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).
Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.
Отож є всі підстави говорити про досить яскраво виражену форму державності, до того ж державності з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Важливим об'єднуючим чинником було переплетіння волелюбних і релігійних настроїв козацтва. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Разом із тим не можна не зазначити і внутрішньополітичних суперечностей - майнова нерівність, соціальне розшарування, конфронтаційні настрої.
Однак існування Запорізької Січі було вельми значним фактором у міжнародних стосунках. Кіш Війська Запорізького вів переговори і укладав угоди з Польщею, Росією, Кримським ханством, Швецією, підтримував своєю військовою потугою окремі держави і коаліції.
Центром реєстрового козацтва стало м. Трахтемирів. Запорізька Січ також формально підпорядковувалася реєстровому козацтву, але Речі Посполитій так і не вдалося взяти її під свій контроль. У 1578 р. реєстр становив 500 козаків, а у 1590 - вже тисячу. Але наприкінці XVI - на початку XVII ст. реєстрове козацтво разом з запорожцями все частіше виступало не тільки проти турецько-татарських агресорів, а й проти польсько-шляхетського феодального гніту, підтримуючи селянство.
Судан в XVI - начале XVII в.
Арабы-бедуины, заселившие степи и саванны Судана, способствовали распространению ислама, арабской культуры и народного арабского языка. За несколько столетий Судан резко поменял свой культурный облик, складывавшийся тысячелетиями. Однако бедуины не могли стать ядром новой политической системы. В этой роли выступали политические элиты дв ...
Полководец
Составляющие военного гения Наполеона – это безграничная уверенность в себе, то, что он называет своей «звездой»; это быстрое и богатое воображение; почти сверхъестественная интуиция, помогающая ему предугадывать реакцию противника; это тщательное претворение в практику стратегических принципов и чудовищная сила воли, проявляющаяся в мо ...
Наследие Александра Македонского
Александр не смог обеспечить создание единого народа «персоэллинов», о котором мечтал, ни даже обеспечить целостности созданного им государства. Но он содействовал созданию новых, более гибких политических форм на Ближнем Востоке. Первым важным шагом Александра, способствовавшим упрочению центрального правительства, было разделение влас ...