Проблеми устрою світу
Вихід Росії з Першої світової війни послаблював військові позиції країн Антанти перед країнами Троїстого союзу. Врівноважуючим елементом виступили США. Нова позиція США щодо війни (після Лютневої й особливо Жовтневої революції в Росії) заключалася не тільки їх вступом у війну на стороні Антанти, але і виступ США в ролі посередника між воюючими сторонами.
18 січня 1919 р. у Версальському палаці розпочала роботу перша в історії країн Європи та Америки міжнародна конференція. В її роботі брали участь представники 27 країн світу. До участі в роботі конференції не були допущені представники переможених країн і радянської Росії.
США на початок світової війни вийшли на перше місце у світі по виробництву промислової продукції. Цей фактор зумовлював необхідність експансії, створення сприятливих умов для здобуття ринків її збуту, для експорту американського капіталу. Конкурентами США в цих питаннях були Великобританія і Німеччина, які здійснювали активну експансію своїх капіталів власне як у самі США, так і в країни Латинської Америки у тому числі.
Першість в економічній сфері дозволяла їм бути впевненими в конкурентній боротьбі на зовнішніх ринках. “Відкриті двері” та “рівні можливості” були, перш за все, для американського капіталу і товарів.
Великобританія на конференції в Парижі мала намір відстоювати свої геополітичні інтереси, головними з яких були збереження і розширення Британської імперії, відхилення американських планів утворення “нового світового порядку”, позбавлення Німеччини можливості мати сильну армію. Це були дійсно складні проблеми. Д. Ллойд-Джордж, розуміючи, що світ після війни змінився, готовий був йти на компроміс у питаннях пристосування капіталізму до потреб суспільного розвитку, намагався забезпечити Великобританії керівне положення в Лізі Націй, по можливості боровся проти надмірного впливу США. У цьому питанні позиції Великобританії і Франції співпадали.
Третє питання, з якого лідери “великої трійки” не могли дійти порозуміння ,– про долю німецьких колоній в Африці і на Тихому океані. Не було розбіжностей щодо того, що у переможеної Німеччини колонії слід відібрати. Зусилля були спрямовані на пошуки форм (зовнішньої), в якій би це питання вирішити. І така форма позбавлення Німеччини колоній і передача їх державам-переможницям була знайдена – система мандатного управління колишніми німецькими колоніями на час підготовки їх до незалежності.
Общая характеристика внешней политики Франции в
1714-1774 годах. Французская
внешняя политика при Людовике XV
Важнейшим фактором, предопределившим всю внешнеполитическую деятельность Франции XVIII века, а также во многом и ее внутреннюю политику, стала война за испанское наследство[1]. Остановимся на этом поподробнее.
Поводом войны за испанское наследство (1701-1714 гг.) стала смерть испанского монарха Карла II, который не оставил прямых насле ...
Общие положения.
Кадастр, который в настоящее время ведется во всех странах мира, неотрывно связан с понятием учета, оценки состояния и использования природных ресурсов, инженерной деятельности, экологии, и предполагает выделение однородных по своим условиям территориальных границ, их картографирование и описание с использованием количественных и качест ...
Борьба за объединение северного и южного обществ
Вопрос о выработке общей идеологической платформы, единого плана был очередным в жизни тайного общества, но выработать его было нелегко.
Большинство северян представляли себе ход дел в случае успеха революции следующим образом : царская власть свергается, назначается Временное революционное правительство, действующее и во время работы ...