Проблеми устрою світу
Вихід Росії з Першої світової війни послаблював військові позиції країн Антанти перед країнами Троїстого союзу. Врівноважуючим елементом виступили США. Нова позиція США щодо війни (після Лютневої й особливо Жовтневої революції в Росії) заключалася не тільки їх вступом у війну на стороні Антанти, але і виступ США в ролі посередника між воюючими сторонами.
18 січня 1919 р. у Версальському палаці розпочала роботу перша в історії країн Європи та Америки міжнародна конференція. В її роботі брали участь представники 27 країн світу. До участі в роботі конференції не були допущені представники переможених країн і радянської Росії.
США на початок світової війни вийшли на перше місце у світі по виробництву промислової продукції. Цей фактор зумовлював необхідність експансії, створення сприятливих умов для здобуття ринків її збуту, для експорту американського капіталу. Конкурентами США в цих питаннях були Великобританія і Німеччина, які здійснювали активну експансію своїх капіталів власне як у самі США, так і в країни Латинської Америки у тому числі.
Першість в економічній сфері дозволяла їм бути впевненими в конкурентній боротьбі на зовнішніх ринках. “Відкриті двері” та “рівні можливості” були, перш за все, для американського капіталу і товарів.
Великобританія на конференції в Парижі мала намір відстоювати свої геополітичні інтереси, головними з яких були збереження і розширення Британської імперії, відхилення американських планів утворення “нового світового порядку”, позбавлення Німеччини можливості мати сильну армію. Це були дійсно складні проблеми. Д. Ллойд-Джордж, розуміючи, що світ після війни змінився, готовий був йти на компроміс у питаннях пристосування капіталізму до потреб суспільного розвитку, намагався забезпечити Великобританії керівне положення в Лізі Націй, по можливості боровся проти надмірного впливу США. У цьому питанні позиції Великобританії і Франції співпадали.
Третє питання, з якого лідери “великої трійки” не могли дійти порозуміння ,– про долю німецьких колоній в Африці і на Тихому океані. Не було розбіжностей щодо того, що у переможеної Німеччини колонії слід відібрати. Зусилля були спрямовані на пошуки форм (зовнішньої), в якій би це питання вирішити. І така форма позбавлення Німеччини колоній і передача їх державам-переможницям була знайдена – система мандатного управління колишніми німецькими колоніями на час підготовки їх до незалежності.
Воеводина в составе империи Габсбургов
В областях Банат, Бачка, Бараня, Срем, которые еще в ХIII в. входили в Венгерское королевство, имелось сербское население. Нашествие турок на Балканы привело к росту эмиграции славянского населения за Дунай и Саву. В ХV в. многие сербские и боснийские феодалы бежали в Венгерское королевство, получали там земли, на которые переселяли сво ...
Хорватские земли во второй половине XIX — начале XX в. Хорватия и Славония
в период 1851—1868 гг.
В 1851 г. Франц-Иосиф отменил Конституцию 4 марта 1849 г. Было принято решение о проведении реформ сверху. Основная задача правительства, фактически возглавляемого в 1852—1859 гг. министром внутренних дел Александром Бахом, сводилась к жесткой централизации империи, укреплению авторитета и влиянию Вены во всех ее частях. Австрия объявля ...
Долгий парламент.
С деятельности Долгого парламента начинается первый этап революции – конституционный.
В целом, историю английской буржуазной революции принято делить на четыре этапа:
1. Конституционный этап (3 ноября 1640 г. –22 августа 1642 г.);
2. Первая гражданская война (1642 – 1646);
3. Борьба за углубление демократического содержания революци ...