Проблеми устрою світу
Вихід Росії з Першої світової війни послаблював військові позиції країн Антанти перед країнами Троїстого союзу. Врівноважуючим елементом виступили США. Нова позиція США щодо війни (після Лютневої й особливо Жовтневої революції в Росії) заключалася не тільки їх вступом у війну на стороні Антанти, але і виступ США в ролі посередника між воюючими сторонами.
осенняя детская фотосессия в москве здесь18 січня 1919 р. у Версальському палаці розпочала роботу перша в історії країн Європи та Америки міжнародна конференція. В її роботі брали участь представники 27 країн світу. До участі в роботі конференції не були допущені представники переможених країн і радянської Росії.
США на початок світової війни вийшли на перше місце у світі по виробництву промислової продукції. Цей фактор зумовлював необхідність експансії, створення сприятливих умов для здобуття ринків її збуту, для експорту американського капіталу. Конкурентами США в цих питаннях були Великобританія і Німеччина, які здійснювали активну експансію своїх капіталів власне як у самі США, так і в країни Латинської Америки у тому числі.
Першість в економічній сфері дозволяла їм бути впевненими в конкурентній боротьбі на зовнішніх ринках. “Відкриті двері” та “рівні можливості” були, перш за все, для американського капіталу і товарів.
Великобританія на конференції в Парижі мала намір відстоювати свої геополітичні інтереси, головними з яких були збереження і розширення Британської імперії, відхилення американських планів утворення “нового світового порядку”, позбавлення Німеччини можливості мати сильну армію. Це були дійсно складні проблеми. Д. Ллойд-Джордж, розуміючи, що світ після війни змінився, готовий був йти на компроміс у питаннях пристосування капіталізму до потреб суспільного розвитку, намагався забезпечити Великобританії керівне положення в Лізі Націй, по можливості боровся проти надмірного впливу США. У цьому питанні позиції Великобританії і Франції співпадали.
Третє питання, з якого лідери “великої трійки” не могли дійти порозуміння ,– про долю німецьких колоній в Африці і на Тихому океані. Не було розбіжностей щодо того, що у переможеної Німеччини колонії слід відібрати. Зусилля були спрямовані на пошуки форм (зовнішньої), в якій би це питання вирішити. І така форма позбавлення Німеччини колоній і передача їх державам-переможницям була знайдена – система мандатного управління колишніми німецькими колоніями на час підготовки їх до незалежності.
Избрание Вашингтона президентом Конституционного конвента
Сторонник усиления центральной власти, он был избран президентом Конституционного конвента и руководил переговорами в Филадельфии, на которых с мая по сентябрь 1787 года была разработана Конституция США. Популярность и непререкаемый авторитет Вашингтона обусловили его избрание на пост президента страны, который он занял 30 апреля 1789. ...
От Руси до России
Больше всего внимания Гумилев уделил, как ни парадоксально это звучит, истории России. Ее судьбе были посвящены размышления ученого, и даже на тех страницах, где нет ни слова упоминания о ней. Реабилитации исторической преемственности русской цивилизации и русского этноса он посвятил всю жизнь.
Его как историка этнических процессов вле ...
Внешняя политика Павла I в Европе: Итальянский и Швейцарский поход
Став императором, Павел отменяет тяжелейший рекрутский набор и торжественно объявляет, что «отныне Россия будет жить в мире и спокойствии, что теперь нет ни малейшей нужды помышлять о распространении своих границ, поелику и без того довольно уже и предовольно обширна .»[5]. Сразу по вступлению на престол император Павел I заявил, что от ...