Проблеми устрою світу
Вихід Росії з Першої світової війни послаблював військові позиції країн Антанти перед країнами Троїстого союзу. Врівноважуючим елементом виступили США. Нова позиція США щодо війни (після Лютневої й особливо Жовтневої революції в Росії) заключалася не тільки їх вступом у війну на стороні Антанти, але і виступ США в ролі посередника між воюючими сторонами.
18 січня 1919 р. у Версальському палаці розпочала роботу перша в історії країн Європи та Америки міжнародна конференція. В її роботі брали участь представники 27 країн світу. До участі в роботі конференції не були допущені представники переможених країн і радянської Росії.
США на початок світової війни вийшли на перше місце у світі по виробництву промислової продукції. Цей фактор зумовлював необхідність експансії, створення сприятливих умов для здобуття ринків її збуту, для експорту американського капіталу. Конкурентами США в цих питаннях були Великобританія і Німеччина, які здійснювали активну експансію своїх капіталів власне як у самі США, так і в країни Латинської Америки у тому числі.
Першість в економічній сфері дозволяла їм бути впевненими в конкурентній боротьбі на зовнішніх ринках. “Відкриті двері” та “рівні можливості” були, перш за все, для американського капіталу і товарів.
Великобританія на конференції в Парижі мала намір відстоювати свої геополітичні інтереси, головними з яких були збереження і розширення Британської імперії, відхилення американських планів утворення “нового світового порядку”, позбавлення Німеччини можливості мати сильну армію. Це були дійсно складні проблеми. Д. Ллойд-Джордж, розуміючи, що світ після війни змінився, готовий був йти на компроміс у питаннях пристосування капіталізму до потреб суспільного розвитку, намагався забезпечити Великобританії керівне положення в Лізі Націй, по можливості боровся проти надмірного впливу США. У цьому питанні позиції Великобританії і Франції співпадали.
Третє питання, з якого лідери “великої трійки” не могли дійти порозуміння ,– про долю німецьких колоній в Африці і на Тихому океані. Не було розбіжностей щодо того, що у переможеної Німеччини колонії слід відібрати. Зусилля були спрямовані на пошуки форм (зовнішньої), в якій би це питання вирішити. І така форма позбавлення Німеччини колоній і передача їх державам-переможницям була знайдена – система мандатного управління колишніми німецькими колоніями на час підготовки їх до незалежності.
Восшествие на престол
В 1796 году, уже сорока двух лет, после внезапной смерти Екатерины, Павел вступил, наконец, на отнятый у него матерью трон. Все лучшие годы жизни уже позади. Они прожиты им в тяжелой, ненормальной атмосфере, созданной Екатериной II. Вступая на престол, Павел получил, кажется, еще последний тяжелый удар от той, которая дала ему жизнь.
& ...
Период Мэйдзи (1867 - 1912)
В 1867-1868 годах правительство Токугава под давлением военных ушло со сцены, и власть императора Мэйдзи была восстановлена. После Реставрации император покинул Киото и переселился в новую столицу - Токио. Политическая власть перешла из рук сёгуната Токугава в руки небольшой группировки знати и бывших самураев. Новая Япония решительно н ...
Внешняя политика Екатерины II
Внешняя политика – самая блестящая сторона государственной деятельности Екатерины, произведшая наиболее сильное впечатление на современников и ближайшее потомство. Перед Россией стояло два важнейших вопроса: турецкий и польский. Руководивший русской внешней политикой Н.И. Панин, решил сконструировать так называемый Северный аккорд-союз ...