Проблеми устрою світу
Вихід Росії з Першої світової війни послаблював військові позиції країн Антанти перед країнами Троїстого союзу. Врівноважуючим елементом виступили США. Нова позиція США щодо війни (після Лютневої й особливо Жовтневої революції в Росії) заключалася не тільки їх вступом у війну на стороні Антанти, але і виступ США в ролі посередника між воюючими сторонами.
18 січня 1919 р. у Версальському палаці розпочала роботу перша в історії країн Європи та Америки міжнародна конференція. В її роботі брали участь представники 27 країн світу. До участі в роботі конференції не були допущені представники переможених країн і радянської Росії.
США на початок світової війни вийшли на перше місце у світі по виробництву промислової продукції. Цей фактор зумовлював необхідність експансії, створення сприятливих умов для здобуття ринків її збуту, для експорту американського капіталу. Конкурентами США в цих питаннях були Великобританія і Німеччина, які здійснювали активну експансію своїх капіталів власне як у самі США, так і в країни Латинської Америки у тому числі.
Першість в економічній сфері дозволяла їм бути впевненими в конкурентній боротьбі на зовнішніх ринках. “Відкриті двері” та “рівні можливості” були, перш за все, для американського капіталу і товарів.
Великобританія на конференції в Парижі мала намір відстоювати свої геополітичні інтереси, головними з яких були збереження і розширення Британської імперії, відхилення американських планів утворення “нового світового порядку”, позбавлення Німеччини можливості мати сильну армію. Це були дійсно складні проблеми. Д. Ллойд-Джордж, розуміючи, що світ після війни змінився, готовий був йти на компроміс у питаннях пристосування капіталізму до потреб суспільного розвитку, намагався забезпечити Великобританії керівне положення в Лізі Націй, по можливості боровся проти надмірного впливу США. У цьому питанні позиції Великобританії і Франції співпадали.
Третє питання, з якого лідери “великої трійки” не могли дійти порозуміння ,– про долю німецьких колоній в Африці і на Тихому океані. Не було розбіжностей щодо того, що у переможеної Німеччини колонії слід відібрати. Зусилля були спрямовані на пошуки форм (зовнішньої), в якій би це питання вирішити. І така форма позбавлення Німеччини колоній і передача їх державам-переможницям була знайдена – система мандатного управління колишніми німецькими колоніями на час підготовки їх до незалежності.
Место армии в политической системе Римской империи в период принципата
Римская армия регулярная, надежная и твердая. Она составляла оплот правителей Римской империи в их внутренней и внешней политике. С момента кризиса республики армия становится решающей силой в политической жизни страны. На эту силу опирались все претенденты на власть. Само начало истории Римской империи может служить нам иллюстрацией эт ...
Хорватские земли в первой половине XIX в. Социально
экономическое и политическое положение в хорватских землях в конце ХVIII —
начале ХIХ в.
В этот период хорватские земли были раздроблены и находились под разным административным управлением, но в составе одного государства -- Австрийской империи. Гражданская Хорватия и Славония входили в Венгерское королевство, хорватские земли Военной Границы, Далмации и Истрии напрямую подчинялись венскому правительству.
Политическое наи ...
«Королевский секрет» в 1745 – 1774 годах
Как мы уже отмечали выше – «Королевский секрет» (секрет короля) это особый тайный кабинет, тайную разведывательную сеть, перед которой ставились такие задачи, которые нельзя было ставить перед официальными ведомствами[6]. «Секрет», также имел «черный кабинет», который занимался перлюстрацией писем министерства иностранных дел Франции[7] ...